Дім Статковського
В пошуках натхнення я розглядаю старі будівлі. Для мене вони завжди були і будуть чимось особливим, я бачу в них естетику, історію, індивідуальність. Вивчаючи місто я часто знаходжу історії, котрі видаються не такими вражаючими, не такими захоплюючими для мандрівника чи читача, бо не містять в собі драми, героїки, романтики, чи хоча б комізму. Вони здебільшого так і залишаються у формі моїх записок і нотаток. Проте іноді непримітні на перший погляд будинки та пов’язані з ними історії стають особливими для мене і тоді, попри їх “нетуристичність“, я просто мушу розповісти про них.
Таким став для мене і будинок на вулиці Павле Інгороква 18. З точки зору архітектури його напевне можна сміливо назвати типовим серед таких же будівель другої половини XIX ст., з притаманною для того часу манерою використовувати елементи з різних стилів. Тут і класичне членування, і фриз з тригліфами та метопами, і пілястри, і маскарони над вікнами, і лев’ячі голови, і шаблонні орнаменти. А ще, що особливо болісно, частина фасаду знищена і має вигляд цементної стіни, котра ріже око своєю сірою пустотою і скоріше віднаджує, аніж приваблює. Проте для мене кожна збережена деталь, нехай і типова, має цінність. І рештки старої кованої брами, і вираз кам’яних обличь, і форми балконних перил – це все атмосфера, нехай навіть вже дуже припорошена часом і байдужістю. Та найбільше зацікавив мене елемент оздоби із зображенням герба. Особливо тому, що в Тбілісі будинків з гербовими знаками не так вже й багато. Не будучи експертом з геральдики, я затратила трохи часу на ідентифікацію цього гербу. А якби почала зі старих адресних книг, то скоротила б собі цей процес, проте так вийшло цікавіше, майже квест, кінцевим результатом котрого стало більш глибоке знайомство з домом та його колишнім власником.
Отже, дім цей належав підполковнику Болеславу Ігнатійовичу Статковському, військовому інженеру, котрий походив з польського роду гербу Косцеша (Костеша, пол. Kościesza). Здобувши освіту в Пінську (Білорусія) та Петербурзі, він був (з 1847 року) призначений на службу на Кавказ. Займався Статковський і науковою роботою, писав статті та монограми. Серед них є “Задачі кліматології Кавказу” та “Про причини походження Казбегського завалу”. За своє життя він був членом Коджорської Посадської Думи, очолював Кавказьке відділення Імператорського Технічного Товариства, був Начальником Кавказького округу шляхів сполучення тощо. Та головною його справою на Кавказі вважають участь в будівництві Воєнно-грузинської дороги, котра сполучала Російську Імперію з Грузією через Владикавказ і Тбілісі.
Ті, хто хоч раз мандрував Грузією, не могли обминути своєю увагою і поселення Степанцмінда (або, як звикли його називати ще з часів владарювання на Грузинських землях Російської імперії, - Казбегі). Шлях до нього через мальовничий Хрестовий перевал, з його серпантином і крутим підйомом з боку Млеті, нікого не залишає байдужим. От власне це і є проект інженера Болеслава Статковського, котрий він, вивчивши особливості гірських доріг в тогочасній Європі, представив Олександру II у 1857 році, і за який отримав Орден Св. Анни 3 ступеня. Роботи почались одразу ж і вже у 1861 році намісник, князь Орбеліані, урочисто перерізав стрічку на відкритті найскладнішої частини дороги, так званого Млетського спуску. Заслуга Болеслава Статковського була відзначена і викарбуваними золотими літерами на чорному мармурі. А мармурова таблиця з написом була вмонтована в скелю і кожен мандрівник міг дізнатись, завдяки чиїм інженерним рішенням має можливість подорожувати в своєму екіпажі частиною Великого Кавказу. Доля плити мені не відома. Так само як і останні роки життя інженера. Ми мало знаходимо інформації про самого Статковського. Маленька стаття в Енциклопедичному словнику Брокгауза і Єфрона, згадка в путівнику російського чиновника 1895 року в зв’язку з описом Воєнно-Грузинської дороги, фіксація в адресних книгах і одне фото в газеті, це на разі і все, що знайшла я про нашого героя. Це не дає нам уявлення ні про те, якою людиною він був, ні про те, яким було життя в домі 18 на тодішній Лабораторній вулиці. Але з тих самих довідників дізнаємося, що в домі цьому жили і різні чиновники, і була Інспекція Закавказької залізничної дороги, і Канцелярія Кавказького відділення Імператорського Технічного Товариства, котре, як ми вже знаємо, свого часу очолював Статковський.
А ще, дивлячись на будинок, на зображення гербу та символів інженерної справи, можемо припустити, що для Болеслава Ігнатійовича Статковського мали велику цінність і його походження, і його професія.
Автор: Наталія Ходань
|
|
|
