Готель "Лондон"

Готель Лондон (Hotel de Londres)

Колишній готель «Лондон». І хоча тепер цей багатоквартирний житловий будинок, пошарпаний часом і покалічений газовими трубами та електричними кабелями, проте, на стінах ще можна побачити залишки його колишньої вишуканості, краси і стилю.

Стаття російською

 

Координати:

(DMS) 41°42'0.17" N 44°48'7" E

(DM)   41°42.003' N  44°48.1' E

(DD)   41.700047 N  44.801926 E

  Карта

Збудований 1875 року за проектом архітектора Отто Сімонсона, належав кільком поколінням промисловців Зубалашвілі.

Готель "Лондон". Вид з Михайлівського моста (зараз це "Сухий міст").

Вишуканий інтер’єр прикрашали копії картин італійських художників XVIII ст. Як, наприклад, картини Бернардо Беллотто «Ринкова Площа в Пірне»

Ринкова Площа в Пірне"

Зараз на сходовій клітці чути звуки телевізора та сучасної музики, що долинають з квартир будинку. А 1890-го року тут відбулась нова для того часу атракція – перший публічний сеанс прослуховування фонографа Томаса Едісона. В ті часи це була таки розвага.

Свого часу в готелі зупинялось кілька цікавих і знаних людей. Як, наприклад, норвезький письменник Кнут Гамсун, котрий в своїх описах мандрівок по Кавказу згадує Готель «Лондон». Щоправда, більше уваги приділяє його колоритному швейцару та східному базару. На відміну від готелів європейського взірця,вони для нього були екзотикою. Не знаю що саме казав про готель Джордж Керзон, британський політик, віце-король Індії, лідер палати лордів, людина з безліччю титулів та автор тої Лінії Керзона, що повпливала на формування наших сучасник кордонів, але його вибір цього місця для зупинки, робить готелю неабияке визнання.

Проте, часи блиску і розквіту пішли на спад. В період першої світової війни, тогочасний власник будівлі Петро Зубалашвілі передає її під військовий шпиталь, додавши комплект медичного обладнання.

А вже 1925 року, колись «король» серед готелів зазнав великого «приниження», тут розмістили Центральний Будинок Селянина. Серед різних відділів, покликаних займатись селянством, особливо виділяються дезінфекційна камера та ізоляційний пункт. Хоча були і бібліотека і музей… сільсько-господарчий, звісно.

Переживши ще кілька функціональних змін, будинок був розбитий на квартири і став житловим. Він досі руйнується, часом, людською байдужістю і безграмотністю, недостатньою кількістю грошей в бюджеті тощо. Але він все ще залишається тим місцем, куди приходять люди аби відволіктись від сучасної атмосфери буденного життя і хоча б на кілька хвилин спробувати уявити себе серед вишуканої та трепетної атмосфери старого готелю «Лондон».

UPD Через кілька років після написання даного тексту, все ж було виділено кошти на ремонт цього будинку. На жаль, було проведено лише роботи по ремонту фасаду, а от реставрації і відновлення внутрішнього простору готель «Лондон» залишився чекати і надалі.