Битва за Тбілісі. Лютий. 1921 рік.

• На лівому березі Кури (Мткварі), на ділянці Орхеві були згруповані частини гвардії під командуванням генерала Джіджіхія. Скільки штиків тут було зосереджено – незрозуміло. Достеменно що кавалерія (400) тримала позиції на цій ділянці, плюс 250 новобранців та одна арт. батарея.
• Генерала Г. Мазніашвілі було призначено командувачем Соганлугським фронтом (Соганлуги-Табахмела). Це приблизно 2500 штиків.
• Ділянку Табахмела-Коджорі захищали юнкери та учні військової школи. Командувач – А. Андронікашвілі (близько 500 штиків).

Головнокомандувач армії – генерал Георгій Квінітадзе.

Іліа Одішелідзе

Георгій Квінітадзе

Георгій Мазніашвілі

Генерал Джіджіхія

А. Андронікашвілі

Штаб (Соганлузький фронт) було розміщено в районі Соганлугської залізничної станції (зараз – Квемо Понічала).
Начальник штабу – полковник Утнелідзе.

9-ий піхотний батальйон. В боях за Тбілісі брала участь лише частина батальйону. Інша частина сил була дислокована в Батумі.
В штаті батальйону було 683 солдат та офіцерів. В січні 1921 року в складі батальйону було 505 людей. Скільки військовослужбовців брало участь в битві – невідомо. Але не менше ніж 400-та людей.
Батальйон займав позиції від поселення Табахмела до Шавнабадського монастиря (плюс довколишня височина).
Командир – Ніколоз Вачнадзе.

Прикордонники. Очевидно це ті самі прикордонник, що змушені були відступити після поразки коло ріки Храмі. Штат батальйону налічував 686 солдат і офіцерів. В січні 1921 року в батальйоні було всього 486 людей. Прикордонники розмістились на висоті 441. Зараза там цвинтар (засновано у 1970 р.).
Командир – Давід Вачнадзе.

1-ий батальйон Національної гвардії або Горійський батальйон. (Соганлузький фронт). Батальйон було сформовано із мешканців Горійського та Цхінвальського районів.
Штат – 750 солдат та офіцерів. Скільки взяло участь в боях за Тбілісі невідомо.
Батальйон займав позицію вздовж берега ріки Цівіхеві. Трішки південніше від штабу Соганлугського фронту.

2-ий батальйон Національної Гвардії або Хашурський батальйон. (Соганлузький фронт). Батальйон було сформовано із жителів Хашурського та Боржомського районів. Займали позиції на висоті 461 (стара назва – Сангрисмта ( груз. სანგრისმთა).

Учні військової школи (Табахмела-Коджорі). На цьому відрізку було всього 160 юнкерів та 350 кадетів.

Артилерія. Легка армійська артилерія і гаубіци. 3-тя артилерійська батарея займала позиції в районі Понічальського залізничного мосту на лівому березі Кури (Мткварі), від мосту до церкви св. Варвари. Іще артелерію розмістили в районі штабу. У юнкерів на ділянці Табахмела- Коджорі було в наявності всього чотири гармати. Ще одна, як мінімум, батарея була розміщена на Орхевському відрізку.

Бронепоїзди. На Соганлугському напрямку в боях був задіяний як мінімум один бронепоїзд. Бронепоїзд (а в деяких джерелах згадується в кількості 2 штук), підтримував батальйони в районі села Согнаули и «опрацьовував»  Яглуджську височину, де засіла червона армія. Всього в грузинській армії було 4 (або 5) бронепоїздів. Начальник – Володимир Гогуадзе.

Бронемашини. Їх було всього 2 штуки. Патрулювали залізничний міст та Кумісі-Ялгуджський напрямок.

Аероплани. Були задіяні в Соганлугській битві. Провели успішне бомбардування частин червоної армії. А от чому вони не брали участь в подальших боях – незрозуміло. Чи то була нестача топлива, чи то в боєприпасів.

Грузинські аероплани. На крилах та борту зображено хрест Св. Ніно

Легка артилерія

Бронепоїзд національної гвардії

Національна гвардія

Грузинський броньовик

В. Гіттіс – командувач групою військ Тифліського напряму.

Анатолій Геккер – командувач 11-ою армією.

Керував військами Тифліського (Тбіліського) напряму Михайло Веліканов. Відзначився в травні 1920 року в операції по захопленню Азейбарджану та ліквідації мусаватиського уряду. Також брав участь в боях з військами дашнаків. Був учасником бойових дій на Північному Кавказі, приймав участь у взятті Дербента, Петровська, Темір-Хан-Шури.
До речі, Михайла Веліканова розстріляли у 1938 році в часи сталінських репресій. Очевидно за бойові заслуги. 

В Тифліській операції приймало участь 3 стрілецькі та 1 кавалерійська дивізії. Добровольчі загони з Вірменії, кадети з Баку.

Плюс танковий загін (3-5 танків), аероплани, бронепоїзди(5-7 штук). Важка техніка брала участь в боях лише з 24 лютого, коли відремонтували Пойлінський міст і все це можна було підвезти на фронт.

В. Гіттіс

Михайло Веліканов

Комбриг Куришко (загинув в Кахетiї)

Радянський бронепоїзд в Пойлу

Англійський танк Mark-V на озброєнні РСЧА

37500        11000 Піхота

4300           400 Кавалерія

196            46 Артилерія

7               4 Бронепоїзди